При сівбі озимої пшениці восени (а також озимого ячменю, тритикале або жита) які добрива доцільно вносити, а які ні. І так, азот не доцільно вносити восени. Перевагу при внесенні слід віддати фосфорним добривам – це сприяє доброму розвитку кореневої системи та підвищенню стійкості до вимерзання взимку.
НЕ рекомендується вносити азотні добрива восени в таких випадках:
- при сівбі після бобових культур: сої, гороху, нуту, сочевиці або люцерни, на яких були добре розвинені бульбочкові бактерії, оскільки азоту в ґрунті буде більше ніж достатньо;
- в посушливих регіонах, де часто бувають осінні посухи;
- в зоні Полісся (не рекомендується вносити восени будь-які добрива – як органічні, так і мінеральні);
- на кислих ґрунтах;
- на піщаних ґрунтах;
- у зонах, де бувають значні опади восени та взимку.
Іноваційне фосфорно-калійне добриво, яке вносится під посівну культивацію 100% засвоєння культурою.
“Органофоска PK+S” – концентроване органо-мінеральне добриво.
Склад бакової суміші: Органічні речовини – 52,9%; Р2О5 (фосфору) – 35,9%; К2О (калію) – 18,5%; SO4 (сірки) – 0,9-1,0 %; Амінокислоти
Більшість сільськогосподарських культур найнеобхіднішу частину фосфору споживає на старті розвитку. Він їм украй потрібен для інтенсивного якісного розвитку кореневої системи, що, своєю чергою, підвищує стійкість рослин за подальшого розвитку. Тобто доки в ґрунті є якась волога, рослини повинні «схопити» стільки фосфору, скільки зможуть, щоб встигнути розвинути глибоку розгалужену кореневу систему. Тоді вони зможуть більш-менш нормально пережити спекотне літо і супутню посуху.
Кожен агроном прагне з’ясувати, як добре розчиняються ті чи інші гранульовані добрива в ґрунті. І нерідко знаходить їх у первісному вигляді там, де їх поклали в землі. Це стосується насамперед комплексних, гранульованих добрив.
Фосфорне живлення озимих культур взагалі є доволі непростим питанням з огляду на специфіку засвоєння фосфору рослинами з ґрунту, а також перманентного дефіциту вологи. Якщо пізні приморозки навесні — це швидше виняток із правил, то восени малосприятлива температура для засвоєння рослинами фосфору може випасти вже наприкінці вересня. Як ми всі знаємо, цей елемент за температури ґрунту нижчої за +8…+10 °С практично перестає бути доступним для кореневої системи посівів.
Поряд із тим озимі культури дуже сильно потребують фосфору в стартовий період свого розвитку, бо цей елемент безпосередньо впливає на ріст коренів. Якщо озимій пшениці бракуватиме фосфору, то не буде й мови про нормальну перезимівлю рослин і нормальне відновлення вегетації навесні, не кажучи вже про стійкість до посушливих умов.
Ступінь засвоюваності цього майже нерухомого в ґрунті елемента в перший рік унесення в складі традиційних добрив (N16P16K16, суперфосфат та інші) становить фактично 9–15%. Тобто реально у звичайних умовах спрацює тільки 1 із 10 внесених грамів фосфору. Усе решта просто зв’яжуться в ґрунтовому розчині, або засвоять бур’яни, що, своєю чергою, спричинить додаткові проблеми й витрати.
Відповідно, якщо ми прагнемо забезпечити нормальне фосфорне живлення озимих культур, то повинні вже на старті внести справді ефективні й швидко доступні для рослин мінеральні добрива. Це доволі просто, якщо ви обрали бакову суміш “Органофоска PK+S”. Це концентрат!
Важливо також пам’ятати! Головне – отримати не просто високу врожайність, а максимальний прибуток і відповідний дохід на кожну вкладену гривню. Тому питання удобрення слід розглядати не тільки з агрономічної, а й з економічної точки зору.
Є ще непоганим варіантом для швидкого забезпечення сходів пшениці фосфором таке легкорозчинне добриво, як амофос. Він доволі швидко починає віддавати діючу речовину протягом обмеженого періоду часу. Скажімо, для кукурудзи чи соняшнику навесні це не дуже добре, бо під них краще вносити фосфорні добрива, що віддають діючу речовину поступово. А от пшениця, у якої може бути тільки місяць-півтора на ефективне засвоєння цього елемента живлення з ґрунту, це чудово підійде. Єдине, що норма внесення амофосу має бути обмеженою, тому що ним озиму пшеницю все одно на весь цикл вегетації не нагодуємо.
Отже, можна ще використати листкові внесення за умов холодної весни що будуть особливо доречними, тобто за тривалої прохолодної погоди, що гальмує споживання фосфору і калію кореневою системою рослин. В такому разі доцільним є застосування фосфоровмісних добрив (Антистрес – P2O5-31,7%, К2О-20%, гумінові кислоти, стимулятор), у складі яких містяться доступні форми фосфору, що можуть рухатися всередині рослини і, хоча б частково компенсувати гострий дефіцит цього елемента живлення.
Поряд із цим не варто обмежуватися тільки точковими мінімальними внесення добрив, зокрема фосфорним, адже рано чи пізно це призведе до збіднення ґрунтів. Справді, на багатьох полях теоретично цілком вистачає того самого фосфору або калію, проте вони в основному в недоступних або малодоступних формах. Добути їх можна, тільки змінивши такі чинники, як рівень кислотності ґрунту й активізація життєдіяльності ґрунтових організмів. Тому зверніть увагу на бакову суміш “Органофоска PK+S”, яка в складі має не тільки фосфор, калій, сірку, а і органічну складову для підживлення ґрунтових мікроорганізмів.
Пам’ятайте! У складних умовах сьогодення для забезпечення подальшого беззбиткового виробництва, фермерські господарства мають посилити режим ощадливого використання матеріальних ресурсів при одночасному запровадженні інноваційних рішень та розумного менеджменту й планування.
Вам будуть цікаві, ще такі статті: Надійний захист і живлення для насіння – “Бакова суміш “Дефенс-С” або Коротко про протруйники і втрати.
