Коротко про протруйники і втрати

Протруювання перед посівом насіння дає змогу знизити втрати врожаю на 50% і більше, тому воно є обов’язковим заходом для досягнення високих показників у сільському господарстві. Однак вибір препарату та процедура протруювання потребують певних знань, оскільки самодіяльність може мати негативні наслідки.

Передпосівне протруювання виконується для дезінфекції насіння та іншого садивного матеріалу (саджанців, розсади, бульб) з метою захисту рослин від хвороб на початковому етапі росту та розвитку.

Яких втрат ми можемо зазнати без обробки посівного матеріалу?

Втрати врожаю від хвороб становлять 15-35%, з них 60% втрат через недостатнє протруювання насіннєвого матеріалу. Протруювання фунгіцидами дає змогу зменшити потенційні втрати на 50-55%. Тому протруювання насіння перед посівом є важливою процедурою в загальній системі боротьби з хворобами будь-якої сільськогосподарської культури.

Агрономи стверджують, що передпосівне протруювання насіння є обов’язковою процедурою, якщо господарство бажає отримати високий урожай. На жаль, існує також думка, що можна обійтися без протруювання, вважаючи втрати від хвороб незначними. Але якщо фермер прагне досягти рівня врожайності 40-60 ц/га зернових, без протруювання не обійтися.

Існують інсектицидні та фунгіцидні протруйники насіння. Перші захищають насіння і сходи від ґрунтової мікрофлори та комах, другі – від зовнішньої та насіннєвої фітопатогенної інфекції. За спостереженнями менеджерів різних компаній, фунгіцидні препарати є більш популярними, оскільки шкідники можуть бути контрольовані і в період вегетації рослин, але дуже складно подолати хвороби, які з’являються безпосередньо під час проростання насіння.

Фунгіцидні протруйники використовуються для боротьби з небезпечними хворобами, такими як головні захворювання зернових. Тільки ця процедура забезпечує захист рослин у найвразливіший момент – під час проростання та початкового періоду росту. Більшість препаратів поєднують системну, локально-системну та контактну дію, вони відрізняються механізмом і характером дії, а також набором усунутих патогенів. Контактні протруйники, які використовуються в профілактичних цілях, створюють захисну плівку на насінні, видаляють насіння від поверхневої інфекції, пригнічують патогени в зоні наявності насіння в ґрунті. А препарати контактно-системної дії не тільки створюють захисну плівку, а й дезінфікують насіння зсередини. Ці протруйники призначені для боротьби з більш важкими захворюваннями, такими як пилкова сажка, коренева гниль, септоріоз.

Процедура протруювання насіння досить проста: препарат завантажується в протруювальний апарат, насіння підійматися шнеком і просочується хімікатом. Використовуються різні протруювальні машини. Важливо ставитися до обладнання для протруювання з увагою, оскільки це впливає на ефективність процедури та кінцевий результат.

У господарстві має бути спеціальна протруювальна машина. Якщо протруювання насіння, яке добре очищене від пилу, стебел і луски, може захистити врожай від 40% втрат, то самооброблене протруювання за допомогою лопаток та інших доступних засобів у 70% випадків призводить до негативних результатів. Пошкоджене насіння поглинає надто велику кількість препарату, плівкоутворювальні речовини не розподіляються повністю по поверхні насіння, пил поглинає до 30% протруйника.

Рекомендується використовувати насіння, очищене від пилу та домішок, що гарантує гарне прилипання препарату, а отже, кращу якість протруювання. Ідеальною ситуацією є використання кондиційного, каліброваного насіння, яке належить середній частині колоска та має підвищену біологічну активність.

Перед застосуванням препарату його змішують із необхідною кількістю води. Зазвичай, робочий розчин для протруювання зерна з вологовмістом становить 10 л/т зерна (наприклад, 2,0-2,5 л препарату та 7,5-8 л води). Залежно від обсягів роботи кожне господарство самостійно обирає техніку для протруювання.

Щодо строків проведення протруювання, тут немає чітких рекомендацій – усе залежить від господарства.

Щоб правильно обрати протруйник, краще провести аналіз насіння на станції захисту рослин і підібрати препарати відповідно до виявлених хвороб. Під час вибору протруйника слід орієнтуватися не тільки на дані фітоекспертизи, а й на загальну фітосанітарну ситуацію в регіоні.

Вибір протруйника визначається цілями, які ставить перед собою господарство. Дорогий протруйник може забезпечити кращі результати захисту від різних інфекцій, але також слід звернути увагу на побічну дію препаратів – деякі не впливають на ріст рослин, інші можуть сповільнювати або прискорювати його (рекомендації може надати постачальник).

Проте рентабельність виробництва зернових може бути дуже високою. Зернові є одним з основних елементів економічної стабільності господарств. І оскільки вимоги до якості зерна зростають, вкладати кошти в розвиток і вдосконалення технології виробництва просто небезпечно. Господарства, які бажають вижити на ринку, що реформується, мають насамперед розглядати не вартість застосування засобів захисту рослин, а рентабельність виробництва загалом. Саме це дасть змогу динамічно збільшувати виробництво і підвищувати прибуток з гектара зернових.