Бор є одним із трьох мікроелементів, на які виробники повинні звертати особливу увагу при вирощуванні ріпаку.
Бор відіграє важливу роль у проростанні пилку та запиленні квіток, підвищує еластичність тканин, що зменшує розтріскування стебел та кореневої шийки під час морозів та інтенсивного росту. Це сприяє зменшенню уразливості рослин перед хворобами, такими як некроз кореневої шийки та вертиціліоз. Крім того, бор впливає на розвиток кореневої системи, що сприяє кращому відновленню вегетації навесні. Восени ріпак поглинає 25% загальної кількості необхідного бору, а решту – на стадії диференціації бруньок.
Якщо ваша ціль – досягнення врожайності 2,2 т/га, то ви можете не приділяти особливу увагу мікроелементам. У разі планування вирощування ріпаку з врожайністю 3,4 т/га, бор стає важливим, а коли ви маєте на меті досягти 4,4 т/га, то бор стає практично необхідним.
При плануванні вирощування великих врожаїв сільськогосподарських культур можна уявляти культуру, як високопродуктивний двигун автомобіля, а мікроелементи, такі як бор, розглядати як високооктанове пальне, необхідне для використання оптимального потенціалу цього “двигуна”.
Тому, якщо ви вже інвестуєте значні кошти в вирощування ріпаку, застосовуючи великі дози макроелементів, то не обмежуйте врожайність, не додаючи мікроелементи, зокрема бор.
Хоча високопродуктивна програма живлення не гарантує досягнення високої врожайності, вона значно збільшує ймовірність отримання високого врожаю в порівнянні з середніми програмами добрив.
Зазвичай агрономи рекомендують забезпечувати наявність 1,0 ppm (от англ. parts per million или лат. pro pro mille, читается «пи-пи-эм», «частей на миллион») бору в 15 см шарі грунту для ріпаку.
Проте є ряд аспектів, які можуть впливати на ці рекомендації:
- Рівень бору в грунті може значно варіюватися на одному полі, тому, коли середній рівень бору на вашому полі задовільний, можливо, на деяких ділянках він все ще може бути недостатнім.
- На лужних грунтах та в умовах посухи бор може перетворитися на важкорозчинні поліборати, які рослини не можуть засвоїти, навіть якщо елемент присутній в грунті.
- Тестування грунту на наявність бору є найменш точним з усіх аналізів поживних речовин, проведених лабораторіями, оскільки воно визначає лише кількість бору, який присутній в грунті, а не його доступність для рослин.
- Бор у грунті може вимиватися під час дощів.
У вологі роки, коли потенціал врожайності високий, потреба в бору збільшується, оскільки більша частина бору поглинається рослинами під час засвоєння води. Таким чином, вологі роки можуть спричинити тимчасовий (або короткочасний) дефіцит бору, особливо під час цвітіння, коли цей мікроелемент особливо важливий.
Коли вам потрібно додати бор, ви можете вибрати один із таких підходів:
- Внесення гранульованого або рідкого бору в грунт (але не в рядок) разом з іншими добривами.
- Застосування рідкого бору через листя до моменту, коли 10% рослин уже цвітуть, наприклад, разом з гербіцидами.
Для підживлення посівів ріпаку та забезпечення їхньої потреби в борі рекомендується проводити обробку на стадії 4-6 справжніх листків. Зазвичай використовують 150 грамів бору на гектар для такої обробки (ЛяГардин БОРОН 150). Ця процедура сприяє підвищенню морозостійкості рослин та їхньому швидкому відновленню навесні.
Також у весняний період ріпаку потрібне додаткове підживлення бором. Рекомендовано внести 300-600 грамів бору на гектар на стадії початку бутонізації (ВВСН 51) через листя. У деяких випадках, особливо при дефіциті бору та на полях із високим рівнем рН та умовами посухи, може бути необхідне підживлення бором на стадії цвітіння. Норма витрати становить 100-150 г/га (ЛяГардин БОРОН 150).
Отже, роль бору у вирощуванні ріпаку не може бути недооціненою, особливо якщо ваша ціль – високий врожай. Дотримуючись вищезазначених рекомендацій і враховуючи особливості вашого грунту та кліматичних умов, ви можете підвищити врожайність та якість вашого посіву ріпаку.
Розділ “АгроНовини” є надійним джерелом актуальної інформації про сільське господарство та аграрні теми.