Як обрати гібрид кукурудзи з яким ФАО. Що таке ФАО.

Збільшення валових зборів кукурудзи можливе за рахунок більш ефективного використання генетичних можливостей нових гібридів, тому правильний їх добір, для відповідних ґрунтово-кліматичних умов є важливим чинником в отриманні високих і стабільних урожаїв.

Лише за комплексного підходу, починаючи від забезпечення якісним високопродуктивним матеріалом до раціонального розміщення кукурудзи у сівозмінах, застосуванні інтенсивних екологічно безпечних технологій, які базуються на оптимізації умов живлення можна досягнути бажаного результату.

 Сьогодні в світовому землеробстві й в Україні переважають посіви гібридів кукурудзи, які за врожайністю зерна й зеленої маси значно перевищують сорти, що пов’язане з явищем гетерозису який проявляється у високій життєздатності гібридних рослин першого покоління.

В умовах змінних метеорологічних чинників, на бідних за поживним складом ґрунтах господарствам рекомендовано вирощувати спектр гібридів з різним типом реакції, в тому числі:

• інтенсивного типу – для отримання максимальних урожаїв на високому агрофоні;
• середньо пластичних, з широким адаптивним потенціалом – для отримання відносно стабільних урожаїв на полях з нестабільним агрофоном і пластичних – для гарантованого врожаю.

Властивість високо адаптивних генотипів полягає в здатності до економного та ефективного використання чинників середовища. Оскільки в умовах одного господарства поля відрізняються за родючістю ґрунтів, попередниками, вологозабезпеченістю, тому вирощувані гібриди повинні відрізнятися за скоростиглістю, типом зерна, густотою стояння, чутливістю до добрив, стійкістю до ураження збудниками хвороб тощо. Навіть у зонах, де можна вирощувати генотипи з високим ФАО, рекомендується обирати для сівби гібриди з різними строками дозрівання, що зменшує ризики недобору валового врожаю, спричиненого дією несприятливих 32 погодних чинників, дає можливість оптимізувати строки сівби та збирання культури.

Для зони Степу пріоритетними є групи стиглості: ранньостигла, середньорання і середньостигла.

Для Лісостепу – ранньостигла і середньорання.

Для Полісся – ранньостигла.

 Добір гібридів кукурудзи обумовлений сумою біологічно активних температур потрібних для забезпечення дозрівання насіння.

 Відповідно до класифікації організації з питань продовольства та сільського господарства при ООН (Food and Agricultural Organization), або скорочено FAO (ФАО) всі гібриди кукурудзи були поділені на дев’ять основних груп, а за основу систематики були взяті цифри від 100 до 999.

 За показниками ФАО розрізняю 6 груп стиглості:

1. 100–149 – дуже ранньостиглі гібриди (необхідна сума активних температур – 2100 ° С, сума ефективних температур 850–900 °С, 12–14 листків, вегетаційний період – 80–90 діб);
2. 150–199 – ранньостиглі гібриди (необхідна сума активних температур – 2200 °С, сума ефективних температур 900–1000 °С, у культури 12–14 листків, вегетаційний період – 90–100 діб);
3. 200–299 – середньоранні гібриди (необхідна сума активних температур – 2400 °С, сума ефективних температур 1100 °С, у культури 14–16 листків, вегетаційний період – 100–115 діб);
4.  300–399 – середньостиглі гібриди (необхідна сума активних температур – 2600 °С, сума ефективних температур 1150 °С, у культури 17– 18 листків, вегетаційний період – 115–120 діб);
5. 400–499 – середньопізні гібриди (необхідна сума активних температур – 2800 °С, сума ефективних температур 1200 °С, у культури 19–20 листків, вегетаційний період – 120–130 діб);
6. 500–599 – пізньостиглі гібриди (необхідна сума активних температур – 2900–3000 °С, сума ефективних температур 1250–1300 °С, у культури 21–23 листка, вегетаційний період – 135–140 діб);
7. понад 600 – дуже пізньостиглі гібриди (необхідна сума активних температур – від 3000 °С, сума ефективних температур більше 1350 °С, у культури більше ніж 23 листка).

Для України, співвідношення відносної зрілості до числа ФАО буде виглядати приблизно так:

ФАО 100 – 70 діб; ФАО 150 – 75; ФАО 200 – 80; ФАО 250 – 85; ФАО 300 – 90; ФАО 350 – 95; ФАО 400 – 100; ФАО 450 – 105;  ФАО 500 – 110; ФАО 550 – 115 діб.

Чим нижче число ФАО, тим ранньостиглий гібрид і тим швидше він віддає вологу, що особливо важливо при вирощуванні на зерно.

З іншого боку, генетично закладений потенціал продуктивності у більш пізніх гібридів завжди вищий, ніж у ранньостиглих, а тому гібриди з високим показником ФАО більше урожайні.

Рекомендовані співвідношення гібридів кукурудзи різних груп стиглості (ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі, середньопізні) для зон вирощування:

• Північний Степ – 25 : 30 : 30 : 15;
• Південний Степ – 30 : 25 : 25 : 20;
• Лісостеп – 35 : 55 : 10;
• Полісся – 70 : 30.

Вимоги виробництва до гібридів кукурудзи визначаються ґрунтово-кліматичними, й агротехнічними умовами вирощування, напрямом використання і зводяться до основних груп: стійкість до несприятливих умов середовища; висока і стабільна врожайність за роками; висока екологічна пластичність; тривала і комплексна стійкість до хвороб і шкідників; придатність до інтенсивної технології; висока якість продукції.

Сьогодні селекційні дослідження спрямовані на ідентифікацію найбільш перспективних гетерозисних моделей гібридів кукурудзи, отриманих за участі ліній різних генетичних плазм, які б характеризувалися високою врожайністю та низькою збиральною вологістю зерна порівняно з гібридами-стандартами, адаптованими до умов вирощування.

Сучасні сортові ресурси та високоякісний насіннєвий матеріал є одними з факторів підвищення врожайності кукурудзи. За умов ринкової економіки, коли висока вартість енергоресурсів впливає на кінцевий результат господарювання їх не можна замінити іншими, оскільки вплив на відтворення процесу зерновиробництва вагомий. Лише збереження їх сортових якостей і врожайних властивостей в процесі подальшого розмноження дає можливість наростити достатні обсяги виробництва насіння для внутрішніх потреб та зовнішнього ринку.

За дослідженнями проведеними (2018–2020 рр.) в умовах південно-західної частини Лісостепу України (Буковинська державна 34 сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН) з 54 гібридами кукурудзи вітчизняної селекції (FAO 199–399), різних науково-дослідних установ України було визначено, що найбільш урожайними в умовах Буковини були гібриди середньоранньої групи (9,06 т/га), найменш пристосованими до цих умов – гібриди середньостиглої групи (8,62 т/га). Серед гібридів ранньостиглої групи максимальною урожайністю зерна в середньому за три роки вирізнялись ДБ Лада (9,64 т/га), ДН Синевир, (9,43 т/га), середньоранньої – ДБ Варта (10,81 т/га), ДБ Хотин (9,96 т/га) Кіцманський 215 СВ (9,61 т/га). З’ясовано, що ранньостиглі гібриди ДН Синевир і ДБ Лада та середньоранні – Кіцманський 215 СВ, ДБ Хотин, ДБ Варта кожного року істотно перевищували стандарти, зважаючи на це, в умовах південно-західної частини Лісостепу України на увагу заслуговують гібриди саме цих групи стиглості.

Важливою ознакою над якою працюють селекціонери є стійкість рослин кукурудзи до вилягання, що особливо є цінним для впровадження гібридів у зоні надмірного зволоження та  характеризуються підвищеною стійкістю до дуже поширеного на Буковині карантинного шкідника – західного кукурудзяного кореневого жука (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte).

Отже, селекційні дослідження вчених спрямовані на покращення морфологічних ознак і підвищення господарських і якісних показників кукурудзи з метою створення високоврожайних та адаптивних комерційних гібридів, які сьогодні потребує виробництво.

Ця інформація взята з дисертації «МОРФОБІОЛОГІЧНІ ТА ГОСПОДАРСЬКІ ОЗНАКИ ПРОСТИХ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ І ЇХ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗА РІЗНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ В ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ»  УДК 633.15:631.527.5:631.15

Акція…

Насіння ДБ Хотин ФАО 250, ДН Фієста ФАО 260, ДН Меотида ФАО 190…